Раз тут зайшла тема відмов, то давайте пофантазуємо про ідеаль | Iryna Klekit

Раз тут зайшла тема відмов, то давайте пофантазуємо про ідеальну форму «Ні». Як найкраще відмовляти?

Мені здається, що це немалий стрес для обидвох сторін. Ану дівчата, чи кожному кавалеру ви казали справжню причину відмови? Скільки разів замість: «Іванко, не будемо зустрічатись, бо цілуєшся ти препаскудно», чи «Твій рівень унітазного гумору мене підбішує» ми кажемо «Справа не в тобі, просто я … щойно після розриву/лесбіянка/мушу виїхати у річне відрядження на Аляску/свій варіант». Або просто перестаємо брати телефон.

То ж іще треба вміти елегантно відмовити. От мені недавно тіндер-хлопака після мого фото написав: «У тебе гарні горіхові очі – це прекрасно. Але від всього серця вибачаюсь – ти не в моєму типі краси. І так мені прикро, що не знаю що тепер написати». Здається, це повідомлення було і чесним, і вихованим.

Для того, аби спокійно сприйняти відмову потрібні два важливі фактори:
1. Як ця відмова зроблена.
2. Ваш особистий стан. Якщо в той момент самооцінка міцна – то все ок. Та якщо всередині слабке місце, то завалитись можна від найдрібнішого подразника.

Ану напишіть, які найелегантніші відмови у вас були, або ж найдурнуватіші :) Як у вашу сторону, так і в зворотню. Пошукаємо разом ідеальну формулу «Ні»