Його створили для захоплення і поклоніння. Він – джерело спокуси. Ну а як інакше, якщо так і написано на рекламному плакаті про нього - червоного бюстгальтера нової колекції. Не даремно ж і повісили його на головному вішаку магазину.
«Бідосі. - Думав Червоний дивлячись на сусідню білизну. – Куди вам до мого мережива, довершених форм та вигинів. Ох, як же я хочу нарешті попасти у світ людей. Спокушати та підкорювати.»
Він вглядався у кожну нову покупчиню. А раптом це його щасливиця. До магазину приходили різні жінки. Деякі брали без примірки «3 по ціні 2» трусики. Інші довго міряли безліч комплектів і йшли з порожніми руками. Заходили і чоловіки. Було кумедно спостерігати, як часом вони розчепірювали пальці і пробували будувати у повітрі потрібні пропорції. Або ж, як купували 2 комплекти білизни, чомусь, різних розмірів.
Червоний бюстгальтер вже засумував на тому вішаку. Ну скільки ж можна чекати на ту суджену. Коли ж він буде підкорювати світ. Га? Що за неподобство?....
