Какквін (cuckqueen) - жінка, якій подобається, що її чоловік… | sNaked Diary #УкрТґ

Какквін (cuckqueen) - жінка, якій подобається, що її чоловік спить з іншими жінками. Саме слово з'явилося недавно, прийшло в українську (російську) ще пізніше, а тому не має як чіткого перекладу, так і загальноприйнятих норм транскрипції. Мені просто подобається саме варіант "какквін", а не "кукквін". Здається, що так вимовляти милозвучніше.

В це поняття входять багато аспектів:

-- жмж, в якому жінка приймає участь;
-- коли просто спостерігає за сексом свого чолвіка;
-- коли не спостерігає, але розпитує про секс;
-- коли не спостерігає і не розпитує, але їй подобається знати про факт сексу з іншими жінками;
-- коли їй подобається теоретична можливість того, що її чоловік може мати секс з іншими жінками;
-- подобається не стільки сам секс, скільки відчуття, які він викликає після;
-- така динаміка відносин може включати елементи приниження для жінки;
-- а може й не включати (мені найчастіше зустрічався саме цей варіант).

Якщо ви зустрічали сюжет "Коханий, я привела свою подружку, а вона така мокра і чекає на твій член" - це про какквін.

Жінка при цьому, не намагається зустрічатися з іншими чоловіками і, часто, навіть обмежена в цьому за спільною домовленістю.

Важливо розділяти цей фетиш і зраду. Бо перше відбувається за домовленістю між парою і приносить обом задоволення, а друге - тихцем від партнера і про якесь задоволення "для обох", говорити тут складно.

Тут я закінчую з інформацією, в якій я можу бути більш менш впевнена і ступаю на примарний шлях здогадок і окремих фрагментів відносно чітких фактів.

Складно сказати від чого з'являється такий фетиш. Декілька разів я натикалася на припущення, що вся справа в "комплексі зради, що провокується". Мовляв, не можеш припинити - очоль.

На мій погляд - це можлива причина. Я довгий час приміряла її і на себе теж, але потім зрозуміла - ні. Коли я боялася, що Дом може мені зрадити, я хотіла цього, щоб більше не боятися, але сама думка доводила мене до істерики. Тим не менш, я думаю, що в когось може воно і працює.

Можливо причина в спокійному ставленні до полігамності (полігінічності) партнера. Можливо - в стадності і бажанні бути "головною самицею". Можливо - в альтруїстичному складі особистості, розвинутій комперсії, або бажанні похизуватися своїм чоловіком. Але в жодному припущенні немає стовідсоткової впевненості - про какквін особливо не говорять, їх не досліджують і не виводять кореляцій чи залежностей. Тому кожна жінка говорить про власні причини.

Що стосується ревнощів, то з того, що я знаю - здебільшого вони присутні. В тій, чи іншій формі. Вони проявляються по різному, і жінки по різному з цим справляються.

Я багато разів натикалася на інформацію (здебільшого від людей, що практикують поліаморію), про те, що можна позбутися ревнощів. Але особисто я в це не вірю. Мені здається, що ревнощів може бути мало від природи - ну, ось така людина вродилася, неревнива. Мені здається, що з цими почуттями можна навчитися працювати і обертати їх собі на користь. Я думаю, що можна розвинути комперсію, і тоді позитивні переживання заглушать негативні емоції. Але позбутися того, що складає один з елементів характеру й особистості - ні, не вийде.

Звісно, ревнощі, як і будь які емоції можна придушити, забити в середину і впевнити себе, що їх немає. Але одного дня вони вибухнуть, і тоді вже нікому не буде добре.

Далі буде