ПРО УВАЖНІСТЬ В квартиру, в якій зараз живу, я переїхала біль | Ці блядські історії
ПРО УВАЖНІСТЬ
В квартиру, в якій зараз живу, я переїхала більше року тому. Майже всі коробки розібрала, а кілька так і осіло на балконі. Бо складно, знаєте, увіпхнути речі, які до того жили на 70-ти метрах, в 48.
А вчора психонула і пішла розгрібати: є у мене такий стан, коли порядок навколо допомагає зробити порядок в голові. І одразу отримала подарунки з минулого: два перстні, з якими мені робили пропозицію сходити заміж. При чому, два - від одного і того ж хлопця.
Ми тоді жили разом досить довго, щоб визначитися, що робимо далі. Я хотіла розвитку, а його все влаштовувало і «чого ти починаєш, все ж нормально було». Тоді я вже навіть зробила спробу піти, але з першого разу не вдалося, не вистачило сил і духу.
І от літо, мій день народження, ми поїхали подорожувати Україною і в 12 ночі, в маленькому містечку, десь в чорта на рогах, він робить мені пропозицію і простягає перстень. Красиво, в коробочці, все як має бути.
Тільки перстень не налазить - і це було першою проблемою. Змогла одягти його лише на мізинець. А друга проблема — він в золотому кольорі, а я, бляха, не ношу золотого взагалі!
На той момент ми прожили разом вже років сім з хвостиком, я одягала свої перстні 100500 разів, їх у мене було дохріна - як і зараз, до речі. І там жодного — ЖОДНОГО, БЛЯТЬ — золотого.
У мене було дві брошки в золотому, одна вінтажна з Іспанії, інша, вже антикваріат з 40-вих років, з Америки. Я їх не носила, але ці брошки були цінні для мене через історії. Але перстень на заручини??!
І я розумію, що з розміром можна було промахнутися. Хоча для цього було досить взяти будь-який мій перстень, віднести в ювелірний магазин чи майстерню і попросити визначити розмір. Я би навіть не помітила, що перстня нема день чи два.
Але це не завершення історії. Через деякий час хлопець робить пропозицію вдруге і дарує ТАКИЙ САМИЙ, ОДИН В ОДИН золотий перстень, просто іншого розміру. На цей раз перстень виявився завеликим і пальцем з ним я могла показувати fuck :).
Коротше, цього разу я подумала, що це таки знак і треба валити. Що я і зробила досить скоро.
А персні я залишила собі, як нагадування.
