Вчора одна чудова підписниця кинула донат на картку, яка прикр | Ці блядські історії

Вчора одна чудова підписниця кинула донат на картку, яка прикріплена в описі каналу. Востаннє таке було в січні, здається. Чи, може, на початку лютого. Так, колись були часи, коли #амбасадори_блядського_каналу дякували своїй улюбленій авторці за контент.

І я злякалася цього голосного звуку, бо випадково не перевела телефон у беззвучний режим.

За останній тиждень я двічі чула щось, що дуже нагадувало літак, над нашим районом. І кожного разу прокидалася: лежиш о шостій ранку в ліжку і прикидуєш, чи встигнеш хоча б в калідор і одягти труси, чи вже ну його нахєр. А ще у нас в квартирі чути аж три сирени - взимку було тихо, а весною явно всі відремонтували. І вони виють по черзі, періодично накладаючись одна на одну. Задоволення, знаєте, на любителя.

Ще під нами живе сусід, який не лише любить слухати голосно музику, а й закатує істерики своїй старенькій мамі і потім гримає дверима так, що аж будинок труситься. Кожного разу підскакую.

І я просто не уявляю, скільки часу ще боятимусь всіх голосних звуків, бо до цього неможливо звикнути. Ну і ця йобана русня продовжує гатити і гадити на нашій землі. І навіть наші доблесні ЗСУ не скажуть, коли точно ми переможемо.

А сьогодні вночі в Україну зі сторони Білорусі полетіло більше 50-ти ракет. Ото нам з сусідами "пощастило" - хай бог милує. І пост цей, до речі, пишу, коли у нас триває тривога. От же йобана русня, хай би повиздихали всі.

P.S. Донатом я поділилася далі, бо ми всі точно знаємо, що кожна гривня важлива.