2023-02-13 13:08:18
Частина 1.
Було тихо. "Тихо" на лінії зіткнення всіма розуміється звісно не відсутністю вітру, а затишшям в роботі артилерії різних рівнів. Ми приїхали на позицію до "нациків" в гості і попрацювати. Заїзд на ту позицію сповнений дебільного екстріму, адже ти несешся на побитому життям на війні корчі, по не менш побитим сільським дорогам і думаєш, є на позиції птуріст-рашик чи вийшов посцяти і сьогодні ти успішно закотиш на местяк до пацанів...
Птуріста на позиції не було. Приїхали, поздоровкались, розтикали лахи і стволи, відмовились від традиційної кави, бо темніє рано, а ще треба зробити рекон і поняти вкуда спостерігати, а якшо все гуд і живність є, то і стріляти.
Кругом розвалені і згорівші будинки, рештки села, чийогось сімейного затишку. Але треба робити позішн для майбутньої роботи, бо місцеві сп'шки фіксують рух, знач "діч" на цих угіддях нагла).
Окрім спеціальної роботи є робота будівельника, тобто треба зробити/вибрати собі стабільну конструкцію для розміщення зброї та допоміжної апаратури, плюс зробити це непомітно, бо ж з того боку по-любому спостерігають. Все робиться з гівна/палок/саморізів/мультитула/мсл'ки/сіток/екранів/шнурів/паракорду/степлера і прочіх елементів, плюс тринога. Замахатись встигнеш не раз і не два. Це тільки в фільмах сніпера показують всього такого красівого, героїчного і напомаженого. В реалі, ти зайобаний вже на етапі обладнання свого лоґова. А ще ж довге та нудне спостереження, складання вогневої карти з орієнтирами, складання вітрової таблиці з градієнтами поправок. Ну і пожерти треба хоч іноді...
Ітак, розложились, замаскувались, шо ті хамелеони, і спостерігаєм. Потім знову спостерігаєм. Вже надоїло і далі спостерігаєм. Міняємся місцями на оптиці чи на фотіку. І далі, блядь, спостерігаєм...
Продовження в коментарях
1.6K viewsedited 10:08