Удача — це не дар, а спосіб мислення людини, стверджують дослідники.Вдача, безумовно, є однією зі складових успіху.
Але, деякі люди вважають себе повністю невдачливими та не розуміють, чому низка поганих подій в їхньому житті не припиняється, а інші постійно знаходять відмінні можливості і використовують їх на повну
Виявляється, що вдача або везіння — це не щось надприродне, а цілком реальна ситуація, до якої може призвести спосіб мислення людини і її конкретні дії.
Це підтверджують і вчені.
Нещодавно професор філософії з Університету Блумсберга Стівен Хейлз опублікував дослідження, згідно з яким вдача пов’язана з оптимістичним способом мислення. Філософ переконаний, що більш оптимістичні люди навіть в негативних моментах знаходять моменти везіння, а песимісти від початку звертають увагу тільки на невдачі.
«Це означає, що чим більше ви оптимістичні, тим більше ви думаєте, що іншим пощастило. Якщо ви більш песимістичні, ви, швидше за все, побачите, що інші страждають від невдач» ,
— пише Хейлз.
Психологи називають це «контрфактуальним мисленням» — уявлення того, що могло статися, замість того, що відбулося насправді. Це поняття описав американський вчений Річард Уайзман ще у 2003 році, коли опублікував статтю в журналі Skeptical Inquirer. Нещодавно цей матеріал знову став популярним у багатьох медіа через його переклад на російську мову Ігорем Котляренко.
У своїй статті Уайзман дійшов висновку, що люди самі формують свою вдачу, і, у більшості випадків, це залежить саме від того, як вони сприймають зовнішній світ і скільки можливостей використовують.
«Щасливі люди генерують власну вдачу за допомогою чотирьох основних принципів. Вони можуть створювати і помічати випадкові можливості, приймають вдалі рішення, прислухаючись до своєї інтуїції, створюють пророцтва, які реалізуються за допомогою позитивних очікувань, і, дотримуючись гнучкої позиції, сприймають невдалі моменти як вдалі» ,
— пише Уайзман.
Вчений визначив це за допомогою серії експериментів. В одному з таких він попросив людей порахувати кількість фотографій в газеті. Більш щасливі люди відразу ж помітили напис на другій сторінці, про те, що там 43 фотографії, а респонденти, які вважали себе невдачливими продовжували просто рахувати фотографії.
Річард Уайзман навіть створив «Школу везіння», в якій навчав невдачливих людей поводитися так, як ті, кому щастить часто. Наприклад, порушувати повсякденну рутину, приймати нестандартні рішення і більш позитивно ставитися до невдач, «представляючи, наскільки все могло б бути гірше».
Вже через місяць майже всі учасники цієї школи відчували себе набагато більш везучими та щасливими.
