2023-03-28 19:31:07
Піхотна далбайоб двіжуха.
Кінець зими ознаменував нову епоху в піхотній двіжухі. Копати стало легше. Окопи ростуть вглиб, вшир і вздовж з швидкістю що змушує керівництво задоволено мурчати. Весна намагається зеленити все що є, але більша частина дерев вже не стане зеленими ніколи.
Затишна посадочка яка ховала всі наші переміщення - перетворилася на поле стирчаків. Що лише дивляться в небо волохатими швабрами розбитих осколками стовбурів. Вражина регулярно сапає все що може артою, бехами і іншими неприємними речима.
Всі стріляють, хтось періодично трьохсотиться чи помирає.
Навпроти картина ще гірше. Вражі лісочки і посадочки зкошуються теж. Росіянці гинуть і на кілька днів стають спокійними, а потім знову починають напрошуватись на понаднормове опєздюлювання.
В їх посадки летить все що є. В наші все що є. Норм двіж.
Інколи їм здається що укроп лоховат і кроток, і що можна його штурманути. Але розчарування окупантів болісне і часто смертельне.
Їх позиції і логістичні шляхи поповнюються побитою і згорівшою технікою. В основному це заслуга дроноводів, мінометників і артюків. Наші бехи теж частенько приймають участь в розвагах і тридцятка летить над нашими головами і приземляється на ворожі макітри.
Мобіки швидко матьоріють і після кількох ляпок і поранених - більш активно вгризаються в землю і копають. Морозу немає, і цей процес став набагато простіше. Окоп, вогнева, окоп, вогнева, бліндаж. Натикати колючки, мін. До окопів ПСВ нам ще далеко, але люди риють і вчаться це робити ефективніше.
Деякі підрозділи копають активніше, деякі - ні. Великокаліберна арта досить рідко влаштовує розкопки наших позицій, тому зариваємось ми швидше ніж нас викопують назад.
Період затишшя всі використовують щоб закопатись, навчитись і бути готовими до наступних життєвих випробувань. А вони полюбому будуть. Рано чи пізно.
Поки ми на непріоритетному напрямку і нас не штурмують 24/7. Але розслаблені булки прирівнюються Широкінському "проєбав-вбило". Всі винесли з попередніх пройобів свої болісні висновки і стають краще. Буденний обхід позицій інколи перетворюється на веселу пригоду з якої не завжди видно позитивний для себе вихід. Завжди є шанс що прилетить ляпка і приєбашить тебе на місці, просто тому що ти опинився не в той час не в тому місці.
Інколи ж навпаки. Подорож виводить тебе з-під обстрілу, бо ти гуляєш не там де росіянин намагається накосити укроп.
Новачки спершу шлангують, хтось косить, але зрештою всі стають до роботи. Змирившись зі своєю участю у піхоті. Піхота це весело.
Закінчилась відпустка. Вдома було кльово. Мирне місто, смачні кафешки. Йобані сучари двічі наламали нам з Пташечкою свіданку. Через сирени кінотеатри не працювали, і глянути Мавку, разом в кіно нам не вдалося. Але глянемо потім десь в онлайні. Наступного разу. За кілька місяців чи півроку.
Вся зарплата вилетіла в трубу миттєво) придбав гарнітуру, підсумків і якось воно закінчилось :-)
Машинка теж дожерла трошки на солярку, але блаблакар допоміг мені трошки зменшити витрати. Також блаблакар допоміг купі солдатів дістатись до місць служби з відпустки :-)
(с) Choopeek
Американський піхотинець
43.7K views16:31
А
