2023-05-03 21:46:35
Сем Аллардайс сказав, що в світі немає нікого кращого за нього. Ні Гвардьола, ні Клопп, ні Артета.
Я саме той, хто з цим погодиться. Тому що ми з ним пов'язані.
Колись в давні часи, коли в Києві було соромно говорити українською мовою, я навчався в університеті. Оскільки ми всі навколо були філологами та людьми мистецтва, то справжнім навчанням це важко називати.
Та якось на третьому курсі сказали, що потрібно зробити курсову. На той момент я мав вільний графік, а тому ходити в університет можна було ходити лише тоді, коли стало нудно.
Допоки я доїхав до вибору теми, усі гарні варіанти вже розібрали. Нахабна дівчина Оксана забрала останню тему про спорт.
Мені дісталося щось про жовту пресу. Нічого купувати я не хотів, а, тим більше, не хотів сидіти в бібліотеці та читати книжки. У мене було два підручники з теорії журналістики, тижневий запас пива Галицька Корона по 0.65 та купа фантазії.
За вихідні я написав мінімальних 40 сторінок відбірного тексту того, що має бути науковою роботою.
Це були ідеальні 3.
Але попереду був захист. Галина Іванівна була дуже милою викладачкою, але все ж і у неї треба було щось розповідати. А роботу свою я жодного разу не читав (постійні читачі цього каналу не здивуються ані разу).
До чого тут Аллардайс? Напередодні захисту з'явилася інформація, що він залишає Болтон. Першим цю інформацію розповсюдила Daily Mail, котрій ніхто не повірив через репутацію. А він пішов.
І ось усі відведені 25 хвилин я розповідав про Біг Сема, його роботу в Болтоні та те, що через репутацію першоджерела ніхто в це не повірив. Захоплена Галина Іванівна поставила 5 та сказала, щоб я оформив роботу, аби загальна оцінка була 5.
Але я був чесний. І лінивий, авжеж.
Й Сем цього не заслуговував. Однак він єдиний, хто відгукнувся допомогти мені в навчанні. Тому він в кращий за Гвардьолу, Клоппа та Артету.
1.2K views18:46