і ось кілька факторів із мого списку 'майже нічого', яке потрі | Словами через рот

і ось кілька факторів із мого списку "майже нічого", яке потрібно було мені в становленні особистості, щоб називати себе людиною, що класно фліртує*, і бути впевненою, що я таки це вмію:

*якщо хтось із вас прорелейтився до фрази підписника, то ще раз прописую: флірт це не коли ви переказуєте відео коуча з отношеній з ютуба, а пані вам у рота заглядає і іноді хіхікає. флірт це не ваше самолюбування, це взаємний інтерес і вміння слухати (бажано щиро, бо якщо ви вдаєте інтерес ради того шоб затягнути дівчину в ліжко, то ви мразь. краще скажіть чесно шо хочете: рано чи пізно знайдеться ваша сексоподружка. якщо не знайдеться, то знач проблема не в прямоті.....)

- почуття гумору. воно не вроджене, воно розвивається з начитаністю, надивленістю, спостережливістю. для мене почуття гумору це прямо must must have. іноді я бачу, що в людини воно є, але мені не підходить, тому нічого не продовжується. от перед НР познайомилася з хлопцем, який угорає по твітеру, і моя частина переказування мемів і тредів найшла свого слухача) моєму хлопцеві твітерська двіжуха нахуй не нужна, але ми маємо кілька нетлінних тем, від яких нам завжди весело (жарти про очко і нашу собаку).

- самоосвіта. я б вказала й освіту, а в нас освіта не дуже виховує радощі й вміння класно жити. мені моя культурологія дала багато векторів, з яких я врешті зібрала критичне мислення й відкрила концепт самоіронії. але споживання цікавої вам інформації формує "контент", яким ви ділитеся і про який жартуєте, відповідно.

- доглянутість (варіант офлайн-флірту). да, хотілося б, щоб нас усіх цінували за лише внутрішнім світом, але у нас всіх є глаза, які люблять дивитись на красіве. і носи, які не люблять запах смітників і поту. охайний одяг, чиста голова й нігті, свіжі шкарпетки й спіднє (це всім статтям і гендерам!).

- зацікавлення. я люблю, коли мною цікавляться. я люблю цікавитися людьми. я люблю, коли вони ведуть розмову й слухають. мені здається, взаємний інтерес взагалі всі люблять. останнім часом я подумки цьомаю в лобик людей, які слухають мої довгі рассужденія й врешті можуть відповісти правильно на питання: "а про шо я говорила взагалі? я забула". це ТАК підкупає.

- доречність! є такий вираз у англ мові: "read the room". ота дівчина 2 пости назад не "читала кімнату", не дивилася на обстановку й доречність себе в якісь ситуації. а лаштувала собі сценарій в голові й чекала його справдження з якоюсь тупою самовпевненістю. з одної сторони як з гуски вода, а з іншої - емоційний інтелект настільки низький, що висновки я зробила не одразу.

для крутого флірту має бути обстановка. чому в фільмах часто показують знайомства в барі? бо туди 90% людей приходять тусити, розслаблятися, ця обстановка сприяє знайомствам. чому ніхто не показує в фільмах метро, де незнайомі люди в годину пік фліртують? бо так не може бути.

і з доречності виходить і принцип згоди: якщо ви підійшли знайомитися, а вам відмовили, то йдіть собі, не тисніть: не буде галя, буде другая. і не написуйте людям, якщо вони не пишуть взаємно, тут і ображатися не варто. класно було би, щоб незацікавлені самі писали шо незацікавлені, шоб ми не ставили очікувань, але люди дурачки й не всі вміють словами через рот. тому безініціативність в основному означає "відчепися", а не "пиши ще".

якщо немає взаємного інтересу, то вся ця двіжуха з фліртом - хуйня, не треба пинати мертву лошадь