про логістику мене якось підписниця в твітурі спитала, як у м | Словами через рот

про логістику

мене якось підписниця в твітурі спитала, як у мене вистачає часу на двоє стосунків, бо вона над цим думає і не розуміє, як усе встигати. відповідаю!

як із більшістю речей, які мої насправді, а не нав'язані суспільством, я вписалася в полігамну двіжуху доволі природно й відносно легко. мінялися формати, але я загалом встигала в періоди завалів на роботі дейтитися з кількома людьми й ще інші штуки мутить по життю. інша справа, що я почала відчувати, наскільки багато це забирає енергії, коли в мене стабілізувалися основні стосунки і пізніше з'явилися другі.

також, як у будь-яких стосунках, в моїх є проговорені компроміси й самодисципліна. в нашому з хлопцем Статуті стосунків є прописані й підписані нами пункти: скільки ок побачень у місяць у форматі блядок, щоб це не порушувало наші стосунки, кілька пунктів про безпеку і регулювання часу разом під час внутрішніх конфліктів (ми в своем сознании преисполнились, канешна).

от уявіть, що у вашому житті є стосунки. і не лише вони: ще є робота, навчання, хобі, друзі, подруги, час наодинці з собою. як виходить заповнювати всі ці потреби? я планую, наприклад. домовляюся, кажу, що буду десь шаройобитися з подругами, кажу, що мені треба потрогать траву ввечері й потупити в стендапи Шлосса.

(пропишу невеличку ремарку - я ніколи не розуміла й не підтримувала підхід, коли в людини є стосунки й вона така: "ми робимо разом усе, крім сремо". в мене завжди була купа справ, інших людей, з якими мені круто проводити час - ніякі стосунки мені ніколи не могли - і я не думаю, що це можливо, якщо ви любите конкретно цих людей, а не юзаєте їх - замінити моїх рідних душ.

максимально диким здається, коли в людини є тільки робота/навчання й тільки стосунки. або взагалі тільки стосунки. і мені стосунки ніколи не заміняли моїх найближчих людей. так, мій хлопець - це мій близький друг, але в мене є, наприклад, потреба спілкувалися конкретно з найкращою подругою, бо в нас свої вайби, своя атмосфера. та й, чесно кажучи, я не знаю, що робити з хлопцем 24 на 7, мені завжди й від усіх треба перепочинок, я дозую спілкування з усіма, якоїсь жаги наспілкуватися в мене не буває - мені себе й так надто мало в рутині й зайобах)

отже, як я встигаю більше одних стосунків? я планую зустрічі, виставляю пріоритет. у стосунках, що включають романтично-сексуальну складову, це забирає набагато більше ресурсу, ніж у кежуал дейтингу. і через це зокрема я в терапії зрозуміла, що я-то отримую все, що мені потрібно, у двох стосунках (і видалила тіндер/баду). і мені хочеться саме таких стосунків саме з цими людьми, і саме ці ресурси я готова виділяти. плюс це дає більше, ніж забирає - думаю, якраз через крутий взаємообмін й екологічність спілкування (принаймні прагнення цього).

підсумовуючи: я проводжу час з партнерами після узгодження графіків, розподіляю ресурс на стосунки так, щоб це не був двіж 24/7, після якого відповзаєш знесилено у власну мушлю. і через це відчуваю круте наповнення й залюбленість.