Iryna Klekit

2021-05-22 19:25:25 Кидаю Солі і Адаму в месенджер (ось тут про них https://t.me/iryna_klekit/1087) фото книги "Моє життя є моїм".
Кажу:
- Гляньте, яка крутяцька, про таких як ми.
І Адам мені відповідає:
– Іро, там є історія про мене і Солю! Я пам’ятаю як в одному із свінгер-клубів автор брав у мене інтерв’ю.
Ну і прошу, який той світ тісний )
Я переспала із героями книги ))) Відкрити / Коментувати

2021-05-20 14:18:18 Чи знали ви, Польща – це країна із сильною владою костьолу. В садочку у дітей уроки релігії, в школі, в ліцеї.. Навіть в радянські часи костьол мав потужню силу в країні.

А релігія має нездоровий інтерес до інтимності. Ну от сильно хвилює костьол, що люди роблять уночі. Тож сексуальність у поляків добряче притоптується. Чого вартує нещодавній законопроект, котрий забороняє аборт навіть у випадку діагностики невиліковної патології плоду.

І ось надворі 21 століття, Євросоюз, відкриті кордони, фемінізм, сексуальна просвіта – і костьол.

Тому книга, котру я нещодавно прочитала – це справжня бомба.

Remigiusz Ryziński „Моє життя є моїм” Це книга про людей, котрі мають сміливість жити своє життя попри все. Справжні історії поляків, котрі відвідують свінгер-клуби, практикують БДСМ, шибарі, про тінцівниць go-go, про гомосексуалів, асексуалів. В ній багато статевих сцен, але книга не про секс, а про свободу, щирість і сміливість.

#клекіт_бібліотека
#поліаморія Відкрити / Коментувати

2021-05-20 11:37:52 Секс і право говорити про нього. З чим зустрічається жінка, коли не притворяється, що сексу не існує? З чим вона зустрінеться, якщо скаже про секс вголос?
Кілька гарячих кейсів останнього року і розмова із сексологом Мариною Вищеня, та авторками каналів: Ці блядські історії, femmevika2.0 ну і я, куди ж без мене

Усе це у передачі СТЕРЕО на радіо Промінь
Я отримала звання «Нічний жах поборників моральності» - крутий слоган. Буду використовувати )))

Слухайте і насолоджуйтесь.
Ось перша частина передачі
Ось друга частина Відкрити / Коментувати

2021-04-30 09:42:18 Ми з Дереком любимо потриндіти. І ото придумала я час від часу включати диктофон під час наших розмов.
Тож вийшов такий собі імпровізований дебют підкасту. Не будьте строгі до нас :)
Тема не зовсім про секс, але про стосунки:
Відносини між батьком та дітьми після розлучення Відкрити / Коментувати

2021-04-29 11:53:13 А дійсно, ну не чула я в українській лайці сексуального підтексту чи посилання в далеку дорогу до статевих органів. От ті всі "курва", "блядь" - це ж не наше рідне, а поприходило із сусідніх держав.

Ото я собі думаю, а може саме українці мали здоровий підхід до тілесності і не вважали секс чимось соромним чи брудним.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=305902864379806&id=103309837972444 Відкрити / Коментувати

2021-04-23 11:17:37 https://sbox.net.ua/tajemni-fantazii

Що робить дихання глибшим, а серцебиття швидшим? Від чого шкіра вкривається мурашками? Що достатньо лише уявити і все — зіниці вже розширені, а внизу живота розливається тепло? Це наші маленькі потаємні фантазії.

Іспанський фільм «Секрети сексу та любові» (Kiki, el amor se hace) саме про це — про еротичні фантазії. А ще він про відвертість, прийняття і любов.

#Ірусинкінозал Відкрити / Коментувати

2021-04-21 19:32:30 Було всього три зустрічі. Ми не знаємо справжніх імен одне одного. Нам мало відомо про життя одне одного. Та від самої тільки думки про нього, моїм тілом проходить електричний струм.

З цим чоловіком я вперше втілила свою базову фантазію – підлегла у БДСМ. Я називаю його Володя.

Кілька років ми не спілкувались. Спершу він загальмував спілкування, а потім я зустріла Павла. Володя ще кілька разів пропонував пересіктись. Відмовлялась. Тож ми офіційно закрили наш зв’язок. І тільки іноді підстрибував лайк у фейсбуці, а у мене бухало серце: «Пам’ятає, читає».

І ось на днях, я несподівано отримала повідомлення від нього. В день, коли я саме була в його місті.
Електрика збудження пройшла тілом. Ще не читаючи, я вже знала – сьогодні ми побачимось.

Кілька вступних повідомлень і через годину ми сиділи в його авто. Пили каву, бесідували.
Так цікаво, зараз ми говоримо на ти, на рівних. А я згадую, як казала до нього мій Пане, а він зв’язував мене, і доводив крізь біль до шалених оргазмів. Він теж пам’ятає.

Він схвильований. Це для мене трохи несподівано. Не думала, що лишила такий слід у його емоціях.
- Ти знаєш, що наша історія, ти, є в моїй книзі?
Володя, аж хитнувся вперед, а очі на мить розширились:
- Серйозно!? Прочитаєш мені?
- Не треба, це змінить твої спогади про нас.

Ми говорили, а я відчувала себе трохи іншою. Ніби подорослішала. Відчувала в собі більше сили і впевненості.

Аж раптом:
- Зніми трусики.
У мене збилось дихання. Виконала наказ.
Він запустив пальці у піхву:
- Та ти мокра. Збуджена. Ти була збуджена весь час, від моменту, коли я написав?
- Так.

Він різко почав сквіртити мене. Тіло напружилось, я занурилась обличчям у заглиблення між його плечем і шиєю. Голова крутилась від його запаху і реакції тіла сквірт. Мій еакулянт заливав білий салон автівки.

- Як же я люблю твою здатність сквіртити – проричав Володя
Я зсунулась на крісло і важко ловила повітря ротом. Коли відхекалась, він приспустив штани:
- Лижи – наказав
Весь процес він керував мною:
- Не так сильно смокчи. Тепер тільки язиком, яйця і стовбур, я не хочу одразу кінчити. Ідеально.

Я чемно слухалась, лизала, смоктала, насаджувала голову, аж до кашлю. Тільки йому дозволено так глибоко запускати пеніс в мій рот.
А потім я випила його оргазм…
#секс_історії Відкрити / Коментувати

2021-04-18 10:02:57 «Оповідь служниці»
Мене вже важко зачепити фільмом. Переважно, я вгадую сюжет ще на перших сценах. А тут залипла. Фільм – антиутопія.
Події фільму – наші часи, період інтернету, вільної інформації та відкритих кордонів. От тільки фертильність зменшилась, і глобальне потепління на носі. Саме ці, ніби благородні задачі, і взяв за ціль вирішити Галаад – новий уряд Америки. Захопивши владу, вони вводять нові закони та релігію, що жахають своєю садистичною фантазією. Відтепер країна стає тоталітарною. Нею керують за допомогою тортур та вбивств. А жінка стає безправним контейнером для вирощування дитини.

Ох, як вдало прописаний сценарій. Гра на емоціях глядача – філігранна.


У місті, де повішені люди стали звичним декором стін, ще кілька років тому вирувало життя. Життя, котрим зараз живемо ми – коли можна сміятись, гуляти, обирати партнера/рів, працювати, постити фото в інеті. Життя, де ще кілька років тому була свобода, тепер це країна, де жінці відрізають палець, якщо вона прочитала рядок із книги.

Тепер це країна, де фертильних жінок щомісяця гвалтують. Це країна, де дітей відбирають у матерів, котрі «не достойні», котрі просто контейнери для нових дітей.

Найбільші емоції якраз і викликає той факт, що фільм – не відірвана від життя фантазія, котру можна дивитись як казку. Найстрашніше, що майже все, що програється на екрані або відбулось в недавньому минулому, або навіть є зараз в реальному світі.
Коли люди не встигали на початку розгледіти небезпеку. Не намагались протидіяти процесу, врятуватись коли ще можна було. Це було і є зараз.
У наш час є тоталітарні країни, де вбивства, відсутність свободи слова – це норма. Із представниками цих країн ручкаються політики, бо так треба. Є суспільства, де держава регулює якого кольору і форми має бути одяг.

У нас час, є країни, де жінка – це безправний контейнер для народжування дітей і обслуговування чоловіка. Де жінка не може мати власних коштів і майна, вона сама є майном.

В цей самий час поруч із нами, десь відрізають дівчинці клітор, щоб не мала «брудних думок». Десь вбивають людину за гомосексуальність. Дівчинку 12-14 років видають заміж за дорослого мужчину, котрому вона буде щороку народжувати дитину.

Навіть сцена у фільмі, де жінка, по суті вже мертва, лежить під апаратами по підтримці життя. От тільки не її життя підтримують, в ній вирощують немовлятко, яке зачали згвалтуванням. Як тільки дитина доростає до потрібного стану, жінці дають померти. Навіть цей моторошний сюжет не вигаданий. Навіть це взято із життя.

Фільм жахає своєю реалістичністю, але затягує. Динаміка розмірена і в той же час тримає сталу напругу. Кадри вибудувані по кольорам, формам і прихованим змістам. Схожі на художні картини. У фільмі є спойлери ключових змін сценарію. Тримайте увагу на фруктах

А акторка Елізабет Мосс - головна героїня – це тепер моя любов та шанування. Яка гра! Як же вона вміє працювати обличчям. Мікрорухи, котрі говорять більше ніж слова.

За кілька днів виходить четвертий сезон. І я себе б'ю по рукам, щоб не схопити книгу і не дочитати. Так важко чекати =)
#Ірусинкінозал #думки_та_розмови Відкрити / Коментувати

2021-04-16 18:34:40 «Ти відьма! Все, що ти мені сказала – збулось. Вона мене ошукала, відібрала найцінніше. Я нещасний, самотній. Це все ти винна.
Зніми прокляття» - так написав мені Юра – мій колишній.

Юра – мій перший коханець і мужчина, що змусив плакати через розбиті ілюзії кохання.
Кілька років активних поліаморних стосунків: мій чоловік, я і Юра – таємний та щасливий зв’язок трьох людей.

Аж раптом нові умови сценарію: моя вагітність від чоловіка, юрина зрада і наш з чоловіком переїзд до іншого міста.

Далі ми перешли в режим перманентного роману. Годинні розмови телефоном і все рідші секс-зустрічі. Ми з Дереком будували своє життя, Юра із дівчиною – своє. Це тривало ще надцять років.

Юра обманював, не тримав обіцянок, часто посилався на важкі обставини і свою нездатність їм протидіяти. З ним я не була собою, з ним я ранилась і зрештою, коли в черговий раз він не дотримав обіцянки, я обірвала зв’язок.

Та ось після трирічного мовчання ми знову переписуємось. І чую, що цього разу непереборною обставиною зроблено мене – я «відповідальна» за його невдалі вибори, за його помилки, за його біль.
Твою ж мать - подумала я – є ж щось незмінне в цьому світі.
А в смс відписала, що ніколи зла йому не бажала, і щиро хочу, щоб у нього все було добре. Бо так і є.

Що цікаво, він дійсно повірив, що я маю якусь надсилу, і можу нашкодити. Бо після моєї відповіді він ніби ожив і розтанув. Розблокував мене в соцмережах, час від часу пише, телефонує і каже, що тепер відчуває зміст життя.
Цікаво, а може я дійсно відьма? Га? ))

P.S цікаво, а як складається доля Павла після нашого розриву? ;)
#думки_та_розмови #поліаморія Відкрити / Коментувати