Iryna Klekit

2021-08-30 21:43:03 – У вас є водичка?
– Вам газовану, чи негазовану
– Не
– Теплу чи холодну
– Теплу
– Карткою чи готівкою
– Карткою. Хм, який же цікавий час - суцільних виборів – усміхаюсь до продавчині.

Вона завмирає на мить і відповідає вже іншим, глибшим голосом:

– Яке ж це щастя, що ми маємо можливість вибору.
#думки_та_розмови Відкрити / Коментувати

2021-08-26 11:21:35 Отже, тема нашого уроку: «Чого він/вона мене так бісить?»
Виявляється, що це нормально. У тривалих стосунках ми дійсно більше помічаємо негатив ніж позитив. От тільки ніхто не попереджає про це у ЗАГСі.

Ось і доказ-цитата із підручника:
«Якщо ми чуємо зранку від партнера: «Як гарно ти сьогодні виглядаєш!», то приємність від цих слів зменшується пропорційно кількості повторень. До того ж приємність тим менша, чим більші очікування. А від партнерів очікуємо приємної поведінки більше ніж від чужих осіб.

В результаті практично те ж саме речення з вуст молодого колеги на роботі «Як ви сьогодні гарно виглядаєте!» викличе надзвичайну приємність, аж до лоскіток в грудях.

Водночас, якщо ми почуємо від партнера «Щось ти трохи поправилась», то приймемо це невибачальним актом віроломства, більш прикрим від партнера ніж від кого-небуть чужого.

В результаті виявляється, що сталий партнер має менше можливості подарувати нам приємність, а от прикрості – навпаки більше ніж майже кожна інша людина»
Bogdan Wojciszke "Psychologia społeczna" 2021р.

Трохи несправедливо, але факт: рідному і коханому чоловіку важче нас приємно здивувати, а от образити – раз плюнути. А ще, ці всі образи накоплюються. Але це вже тема іншого посту

#стосунки #думки_та_розмови #чого_він_вона_мене_так_бісить #така_любов Відкрити / Коментувати

2021-08-25 15:27:58 Ох, яка ж я виявилась наївна. Ми ж із Дереком колись жили у провінційному містечку, де всі одне-одного знали, де кум-брат-сват-сусід. Всі все знають, всі про все пліткують.

Тож ми зі своєю немоногамністю були мега обережні. Майже ніяких пригод і романів у власному місті. Тихе-чемне сімейне життя. І тільки десь у подорожах шаліли.

І ось недавно я довідалась, що саме у нашому містечку таких немоногамних екперементаторів було багатенько. Люди таємно зустрічались, влаштовували секс-вечірки, перемішувались у різногендерних та кількісних формулах.

І ось все це ми із Дереком банально пропустили. І нашо ото ми такі чемні були? Га?

А ще, кажуть, що кожна людина опосередковано знайома з будь-яким іншим жителем планети через ланцюжок спільних знайомих. У середньому цей ланцюжок складається з шести чоловік. Так і називається – правило шести рукостискань.

Так от, а якщо взяти тепер наше містечко, то виходить, що ті ланцюжки між людьми капець які короткі. І аж ніяк не рукостисканнями, а іншими частинами тіла

#поліаморія
#думки_та_розмови Відкрити / Коментувати

2021-08-17 20:27:18 Я слабка. Я німію від жаху і не знаходжу слів. У людини є три реакції на сильну небезпеку: бий, тікай і замри. Схоже, що ось це третє про мене. Є здогадки, що даний рефлекс спрацьовує, щоб обезболити себе перед смертю.

Бляха, це ж найгірший варіант.

Я не знаю, як із цим всім обходитись. Мене не навчили, тепер доводиться самотужки працювати із паралізуючим страхом. Бо тепер це вже не тільки моя історія. Тепер у мене є донька, і я мушу навчити її захищатись. Але я ще досі німію.

Історія зґвалтованої жінки у поїзді, на очах у рідного сина. Історії студенток, що пережили сексуальне насилля від викладачів. Історії під хештегом #MeToo #яНеБоюсьСказати. А також історії жінок, що народились не у тій країні. Безкінечна кількість історій.

Я проживаю подвійний жах. Перший – чуючи саму історію. А другий – найгірший – коли йду у коментарі. Коли більше половини звинувачень про «сама_винувата», «не_так_кричала», «не_там_ходила», «не_так_вдягнулась», «вона_бреше».

Хочеться кричати, але я терпну і німію. Піднімається мій особистий жах. Мої історії.

Я вже знаю психологічні механізми, котрі спрацьовують у таких коментаторів. Чому вони так люто нападають на жертву. Чому так намагаються переконати себе «Я інакша, зі мною так не буде». Або ж: «Це не я монстр, вона сама цього хотіла». Я знаю як це спрацьовує у їх мізках, але ще не знаю, як жити поруч із цими людьми.

І я відчуваю безсилля. І я відчуваю свій страх. Але я мушу щось із цим страхом робити. Заради своєї доньки.

#думки_та_розмови Відкрити / Коментувати

2021-08-12 12:14:10 Ну буває ж таке, що ти глянеш на нього і одразу розумієш – в ліжку він вогонь. І фантазуєш, фантазуєш…

Ось так я і подумала про мульти-вібратор Endless Fun. Його форма багатообіцяюча, якраз під мої забаганки. Але реальність треба перепровіряти, бо хто ж його зна, як все буде на практиці.

Тож отримала я заповітну коробочку і пішла тестувати, а потім знову, і знову, а згодом іще багато разів.

Фішка цього вібратора в його формі. Схожий на просту рогатку. Тобто, має основний стовбур і два еластичні відгалуження. Ніби все дуже просто, але в результаті, це робить іграшку мультифункціональною і універсальною. Ну бо кожне тіло унікальне. Ерогенні зони хоч і тусують в більш-менш визначених місцях, але ці їхні тусовки на кожному тілі мають різні концентрації.

От якщо взяти і покласти поруч кілька жінок і спробувати кожну задовольнити одним алгоритмом пестощів, то мало що вийде. Бо одна любить, щоб сильніше стимулювали клітор, друга закричить – «ой, що ти робиш чортяка! Ніжніше давай!», а третя скаже: «Нащо ти топчешся на вході, заходь до середини», а інша взагалі запросить зайти з чорного входу, але не забуваючи про пестощі клітору. Тобто, жіноче тіло – це серйозна така мультизадача.

З чоловіками теж все не так просто. Виявляється, що тут також купа варіацій, і під кожного треба підбирати його власний код.

От тут і пригодиться вібратор Endless Fun, бо ним можна робити 29 варіантів стимуляцій. Ага! А при хорошій фантазії і ще більше.

Я вже встигла його використати і соло, і з коханим.

Дизайнер вібратора геній! Бо все так просто, і так геніально.

Ось ті два еластичні відгалуження можуть стимулювати одразу кілька ерогенних зон. Наприклад: один кінчик вібратора на кліторі, а другий – на вході до піхви. Або ж, можна одночасно стимулювати і піхву, і ніжну шкіру навколо анусу. А ще спробуйте стимулювати тільки губи вульви, і не торкатись клітора взагалі. Через те, що епіцентр вібрації по бокам, то пестощі і оргазм будуть мати зовсім інший відтінок.

Також можна вдягнути на пеніс і отримувати подвійне проникнення. При чому, вібрація стимулює вас обидвох. От тільки чоловікові треба в процесі притримувати вібратор однією рукою.

Можна також задіяти вібратор під час мінету. Прикласти еластичні кінчики довкола яєчок, або стимулювати всю зону паху.

Ох, там тих варіантів і варіантів… Можна місяцями пробувати нові варіанти без повторення.

Єдине, що мене збивало з толку в іграшці – це ті кнопки. Я вічно путалась, як налаштувати силу вібрації, і це викидало мене із потоку насолоди. А потім забила і просто все робила на одному режимі.

То ж я вам гаряча рекомендую! Купити можна ось тут
А із промокодом KLEKIT ви маєте від мене знижку -10%

Насолоди вам

#клекіт_тестдрайв Відкрити / Коментувати

2021-08-12 12:12:18 Відкрити / Коментувати

2021-08-10 10:40:10 Це та частина тіла, про яку ще досі дуже мало інформації. І якщо і є, то часто неправдива.
Вульва – ми майже не знаємо яка вона у інших жінок. Ок, є еротика, порно – але для цього бізнесу підбираються акторки, геніталії котрих виглядають стандартизовано, часто за допомогою пластики. Тож не маючи альтернатив, дівчата стають жертвами комплексів. Це впливає і на якість сексу, і на самооцінку.

Якось косметолог, що робить епіляцію бікіні, сказала мені:
- Я не зустрічала однакових. Вони унікально прекрасні, як обличчя.

Для того, аби дійсно полюбити себе треба пройти довгий шлях. Це як м’яз, котрий треба прокачувати. Бо так вже склалось, що більшість із нас просто не мали такого досвіту – безумовної любові до тіла. А тим більше, до своїх статевих органів.

Я знайшла гарну статтю про вульви на каналі Vidverto

Ділюсь із вами, бо із таких невеличких крупинок інформації і формується здорове сприйняття свого тіла. Відкрити / Коментувати

2021-08-02 16:50:20 Невідомо, скільки разів ми ще побачимось. Ми сильно тримаємось за свої особисті світи. Кожна зустріч, як остання. Тут і зараз. Чиста насолода без обмежень.

Це секс, що залишає наркотичний туман у свідомості. Не пам’ятаєш деталей, а тільки короткі спалахи, що викликають солодкий спазм внизу живота.
…
Я сиджу на столі. Мої ноги він тримає біля своїх плечей. Сильною амплітудою вибиває шалений ритм. Я ричу, кричу, вигинаюсь. Він, не сповільнюючи рухів бедрами, раптом починає вилизувати мою стопу. О, боже! Яка ж це, виявляється, ерогенна зона!
…
Він на підлозі, лежить весь залитий моїм сквіртом, а я здираю собі коліна в шалених присядах.
…
Його губи на кліторі. Він поєднує ніжну роботу язиком і сильний до болі вакуум. Раптом розвертається і тепер його пах над моїм обличчям. Він робить кунілінгус, а я вилизую його яєчка, пеніс. До кашлю заганяю його всередину.
…
У вікно б’ється вітер, град. Грім розриває повітря. А я літаю над його тілом насаджуючись на пеніс. Стихія назовні, стихія у ліжку. Більш щирого не існує у світі в цей момент.
…
А потім, вщент мокрі, ми лежимо в заколисуючих обіймах. Слухаємо як заспокоюються наші серця і говоримо-говоримо. Про книги, секс, людей, минуле, майбутнє.
- Зустрінемось ще раз?
- Так!

#секс_історії
#W Відкрити / Коментувати

2021-08-02 16:49:49 #секс_історії
#W Відкрити / Коментувати

2021-07-31 11:06:23 Кожний обрив стосунків – це смерть. І не так важливо хто кого кинув, болітиме в будь-якому випадку.
Коли я вперше це почула від терапевта, то мене добряче зачепило. Не думала, що все так серйозно. Хоч бери і взагалі не влазь у всю цю авантюру – любов.

Але про смерть – це правда. Так як раніше більше не буде. Життя де було ось це «ми» - закінчилось. І з цим треба якось далі жити. З горем втрати.

А болить, що капець. Доводиться кидати в бій цілу жменю методів, щоб побороти біль. Можна знецінити минуле: «Який такий Вася? Та я взагалі не любила його, то так, баловство було». Можна сублімувати - залізти в роботу, спорт чи творчість з головою. Хоч якась з того користь. Можна заглушити біль алкоголем. Можна закидати яйцями його вікна… Та багато що можна, хоч не завжди треба.

От я пішла у знецінення: «Не дуже то воно мені і важливе було», а ще – з головою залізла у науку і.. Тіндер. Засексовувала біль. Ненайкращий метод, чесно кажучи.

Проживання горя має кілька етапів. Вони гарно прописані у сотнях статей. Але для себе я взяла усвідомлення, що на весь цей складний процес потрібні час і турбота про себе.

Це так ніби всередині утворилась така велика всеприймаюча особа. Вона мені каже: «Плач, злись, роби дурниці. Ти не мусиш бути логічною і правильною. Все пройде. Все переболить. Все буде добре.»

Я спитала у вас, що ви робите із речами колишнього. В коментах було видно, хто як справляється із біллю: «Спалити всі його речі. Просто все викинути. Подарунки віднеси в ломбард, потім на ці гроші купити собі тур на море.». І це круто, так можна гнівом випалити, зменшити біль.

Але одна читачка написала: «Пакую в коробочку спогадів ) Пишу дату та фразу: «Не відкривати три роки». Потім вже можна милуватись сентиментальними дрібницями»

І в цьому так багато мудрості. Бо колись біль мине, і залишаться теплі спогади.

#думки_та_розмови #стосунки #павло_початок_та_кінець Відкрити / Коментувати