2022-03-23 10:50:22
Все ще складно зібрати букви в слова, а слова - в речення. Останній місяць (Б-же, вже майже місяць!) я живу в дивній дихотомії: з одного боку, я намагаюся жити своїм звичайним життям, вожу дитину гуляти і по планових лікарях, на вулиці розквітає, по крапельці, справжня весна, через місяць з невеликим мені буде 26, а з іншого — я слухаю безліч інтерв'ю, моніторю новини і п'ять разів на день дзвоню мамі з питанням, чи тихо у них. Ця подвійність в буквальному сенсі розриває, і не дуже добре позначається на ментальному здоров'ї, яке, треба сказати, і так не вау у мене.
Але на тлі всього цього, я, як ніколи, розумію, що мені потрібен контроль. Банально: що їла, куди їду, скільки грошей витратила. Це все дуже прості побутові дії, але дотримання певних в них стандартів дозволяє триматися самій і тримати, умовно кажучи, дитину. Тому що правда, чиста правда — діти все дуже добре відчувають. Як тільки я випадаю з якогось звичного ритму, і стаю бентежною — дочка починає непокоїтися.
Тому ми відродили ДС, який, за час моєї вагітності, з безлічі причин, якось зів'яв. Відродили, і знаєте — стало хоч трохи, але легше. Коли я розумію, що мене контролюють, я і сама краще тримаю себе в руках. А в подібні часи це вагомий плюс.
///
Все еще сложно собрать буквы в слова, а слова — в предложения. Последний месяц (Г-ди, уже почти месяц!) я живу в странной дихотомии: с одной стороны, я стараюсь жить свою привычную жить, вожу ребенка гулять и по плановым врачам, на улице расцветает, по капельке, настоящая весна, через месяц с небольшим мне будет 26, а с другой — я слушаю множество интервью, мониторю новости и пять раз в день звоню маме с вопросом, тихо ли у них. Эта двойственность в буквальном смысле разрывает, и не очень хорошо сказывается на ментальном здоровье, которое, надо сказать, и так не вау у меня.
Но на фоне всего этого, я как никогда понимаю, что мне нужен контроль. Банально: что ела, куда еду, сколько денег тратила. Это все очень простые бытовые действия, но соблюдение определенных в них стандартов позволяет держаться самой и держать, условно говоря, ребенка. Потому что правда, чистая правда — дети все очень хорошо чувствуют. Как только я выпадаю из какого-то привычного ритма, и начинаю тревожиться — дочь тоже начинает становиться беспокойной.
Поэтому мы возродили ДС, который, за время моей беременности, по множеству причин, как-то увял. Возродили, и знаете — стало хоть немного, но легче. Когда я понимаю, что меня контролируют, я и сама лучше держу себя в руках. А в подобные времена это весомый плюс.
2.5K views07:50