2021-12-27 22:39:50
про безумовну любов
днями в чатику зачепилися язиками за тему, в ході обговорення якої я зрозуміла, що зараз думаю чітко одне про безумовну любов:
ніхто нас/вас безумовно не любитиме*
і мені здається, це нормально, тому що любов романтична - а ми в основному подорослішавши, мріємо про неї, навіть якщо це незакриті сімейні травми - це про соціальну взаємодію, а в соціумі ти завжди маєш витримувати умови.
які умови я маю на увазі? припустимо, за умови відсутності якоїсь риси я б точно не дружила або не зустрічалася з людиною. важко сказати щось прямо конкретне, бо багато рис відносні: доброта, начитаність або пунктуальність - їх можна вивернути по-різному, але знову ж таки: за умови того, що вам ок /серед купи інших рис/ злість, неначитаність, непунктуальність ви й зійдетеся з кимось.
на думку спадає любов до тварин. якось у розмові з колишнім крашом / приятелем він порадив мені, щоб моя собака не лізла межи очі, викинуть її з вікна. да, це було в жарт, але повторювалося не раз, і в якийсь із разів я зрозуміла, що через таку демонстративну ненависть до тварин ми й не могли би зустрічатися на тому етапі.
або почуття гумору. я не кажу зараз про інтелектуальність чи вміння травити анекдоти. я кажу про одну хвилю, про сучасний індикатор почуття гумору, яке тобі підходить: меми. або стендапи. от я якось порадила чуваку стендап Бо Бьорнема Inside: через пару днів він написав, що йому стало скучно й він навіть до половини не додивився. я чомусь зразу поняла, що на цій переписці все й закінчиться. а потім виявилося, що він пікапер і мразота (не завжди це взаємодоповнювані параграфи, але чомусь частенько). отакий збіг!
так вот, я думаю, ми всі міряємо одне одного за певними умовами. і те, що ми в масовій культурі й сприйнятті привчилися називати "безумовна любов" я б трошки переформатувала: це прийняття. прийняття людини з її зайобами й чеснотами. з речами, які десь не підходять, але ти їх приймаєш без ущерба своєму життю (або до якогось моменту з ущербом, упорно работая над безумовністю любові своєї) або з оговореними - правильно - умовами вашого співіснування.
можливо, я надто прагматична. але для мене безумовність наразі - це казкова категорія, якою звикли виправдовувати "ну я люблю його/її, хоч вона/він/вони мені не підходять, але ж люблю безумовно, я стараюся, батя". не знаю, чи я так можу нині. мені треба умови й їх проговорення - словами через рот бажано)
*є легенда, що материнська (а може й батьківська, я не маю досвіду) любов безумовна, але:
1) скільки батьків не видрачували своїх дітей за якісь дотримання соціальинх процесів/освіти/сім'ї хоча би на мінімалках? це умови, за якими нас люблять, а якщо ми їх не дотримуємося, то нас у кращому випадку приймають, у гіршому - терплять
2) якщо ви вбивця/ґвалтуєте людей, то, вважаю, матері й батьки мають право відректися (не маю пафосу вічної любові для таких випадків, співчуваю тим хто став монстром, але бажаю їм всього поганого)
376 viewsedited 19:39