Словами через рот

2022-01-15 14:15:20 https://www.instagram.com/p/CYo02wPI_rv/?utm_source=ig_web_copy_link

пам'ятаєте, я парилася й навіть історію написала в Ачьонє з приводу сліз під час чи після сексу? гля шо вчені кажуть Відкрити / Коментувати

2022-01-14 16:41:49 про лицемірство

а ви помітили, як корелюється "серйозність" стосунків і наше ставлення до людини?

ну типу якщо це секс на одну ніч, то можна поводитися небрєжно, якщо це секс по дружбі, то можна ігнорити людину по кілька днів. якщо це один із варіантів, то можна відповідать на від'їбися (але ображатися, коли з вами так само). я не говорю про випадки, коли обидві сторони на одному вайбі: ви спілкуєтеся коли вам зручно, іншій строні це ок і ніхто не сидить у вашій лічці й не чекає "доброго ранку, сонце". але такі речі стають зрозумілими через вияснення, що між вами.

особливо оця кореляція порядності й уважності підкреслюється на всяких там пікап-курсах і курсах для молодих стерв: ближе-дальше, тепліше-холодніше, хуйо-майо баранячі яйця. чем больше женщину ми любим, ну і так далі. або образ холодної стерви й 10 інших способів не їбатися 4 місяці, щоб ваші почуття ОКРЕПЛИ (хоча невідомо навіть чи ви сумісні в ліжку). а мені здається, якщо воно може розвалитися після того як ти потрахаєшся нарешті з мужиком, то чуства й не міцніли?... (тут місце для каламбура про міцний хуй).

я думаю, поліаморія навчила мене - і я вважаю, що цього ДУЖЕ не вистачає поза поліаморним двіжом - ставитися ввічливо й поважно до всіх людей на шляху в їхні труси (ги). що найкраща комунікація, особливо в ділах романтично-сексуальних - це коли все прозоро, зрозуміло й чесно. да, я знаю, людей заводять кошки-мишки, кнути-пряники в спілкуванні й все таке, і може це й підігріває якісь маніпулятивно-пристрасні стосунки, але я вже не хочу вписуватися в такий двіж.

уже хочеться чистої пристрасті - без домішок вичікування відповіді по тижню. чистого зізнання: які в нас стосунки? як тобі секс? хочеш продовжити? чистих емоцій: дружелюбності, поваги до кордонів, витримування дистанції залежно від проговорених стосунків. поваги до мого життя без всяких розносів моїх цінностей і обсирання моїх принципів й перевоспитування мене, дурашки, що не понімає моногамію.

по-людськи хочеться, а не через сраку. без лицемірства й корелювання ставлення залежно від того, наскільки серйозна в нас єбля. Відкрити / Коментувати

2022-01-09 20:38:35 у мого каналу з'явився стікерпак! Відкрити / Коментувати

2022-01-09 03:54:45 (вопше я поки писала, думала шо в для флірту у мене ТЕПЕР набагато більше умов, ніж було колись. зокрема про ідеологію, фемінізм, прийняття поліаморії (не обов'язкова участь чи практика, а незасудження хоча би - незасудження активне, а не мовчання про незручну тему. але думаю, тут уже кожен і кожна самі розбираються з принципами) Відкрити / Коментувати

2022-01-09 03:53:48 так вот, із попереднього посту робимо висновок, що щоб навчитися фліртувати, мені довелося заїбатися, хоч це й виглядає як мимохідна штука.

вчитися, розвиватися - це особиста справа кожного. можна й просто лишатися на певному рівні розвитку й тішитися, ну і відповідно з такими самими людьми вийде бути поруч - мені здається, тут принцип подібне притягує подібне дуже добре працює.

я от завжди хотіла спілкуватися з людьми, що люблять пожартувати, не бояться своїх почуттів, кажуть чесно про свої зайоби. ще хотілося трахатися з класними хлопцями - і я стала дівчиною, з якою класно трахатися (у мене є відгуки!). ну і з дівчатами врешті теж, хоча тут відгуків у мене менше (поки шо!)

ну і вот, я теж думала, що треба зобразити інтерес і людина захоче мене. це теж працює, тільки мені ставало нудно, якщо людина сама по собі нецікава була мені. тому я вирішила спілкуватися тільки з цікавими мені людьми, цікавими з першої розмови й, відповідно, флірту.

за зовнішність: не завжди я виглядала так, як хотіла би. але з часом прийшов стиль і гроші на всі хотячки. і якось так стало комфортніше у власному тілі - взаємний інтерес до людей, з якими сплю, привів мене в двоє стосунків, де мені постійно кажуть, яке в мене круте тіло і яка я хароша.

десь так.

кидайте ваші складові крутого флірту в чат, мені цікаво Відкрити / Коментувати

2022-01-09 03:53:17 і ось кілька факторів із мого списку "майже нічого", яке потрібно було мені в становленні особистості, щоб називати себе людиною, що класно фліртує*, і бути впевненою, що я таки це вмію:

*якщо хтось із вас прорелейтився до фрази підписника, то ще раз прописую: флірт це не коли ви переказуєте відео коуча з отношеній з ютуба, а пані вам у рота заглядає і іноді хіхікає. флірт це не ваше самолюбування, це взаємний інтерес і вміння слухати (бажано щиро, бо якщо ви вдаєте інтерес ради того шоб затягнути дівчину в ліжко, то ви мразь. краще скажіть чесно шо хочете: рано чи пізно знайдеться ваша сексоподружка. якщо не знайдеться, то знач проблема не в прямоті.....)

- почуття гумору. воно не вроджене, воно розвивається з начитаністю, надивленістю, спостережливістю. для мене почуття гумору це прямо must must have. іноді я бачу, що в людини воно є, але мені не підходить, тому нічого не продовжується. от перед НР познайомилася з хлопцем, який угорає по твітеру, і моя частина переказування мемів і тредів найшла свого слухача) моєму хлопцеві твітерська двіжуха нахуй не нужна, але ми маємо кілька нетлінних тем, від яких нам завжди весело (жарти про очко і нашу собаку).

- самоосвіта. я б вказала й освіту, а в нас освіта не дуже виховує радощі й вміння класно жити. мені моя культурологія дала багато векторів, з яких я врешті зібрала критичне мислення й відкрила концепт самоіронії. але споживання цікавої вам інформації формує "контент", яким ви ділитеся і про який жартуєте, відповідно.

- доглянутість (варіант офлайн-флірту). да, хотілося б, щоб нас усіх цінували за лише внутрішнім світом, але у нас всіх є глаза, які люблять дивитись на красіве. і носи, які не люблять запах смітників і поту. охайний одяг, чиста голова й нігті, свіжі шкарпетки й спіднє (це всім статтям і гендерам!).

- зацікавлення. я люблю, коли мною цікавляться. я люблю цікавитися людьми. я люблю, коли вони ведуть розмову й слухають. мені здається, взаємний інтерес взагалі всі люблять. останнім часом я подумки цьомаю в лобик людей, які слухають мої довгі рассужденія й врешті можуть відповісти правильно на питання: "а про шо я говорила взагалі? я забула". це ТАК підкупає.

- доречність! є такий вираз у англ мові: "read the room". ота дівчина 2 пости назад не "читала кімнату", не дивилася на обстановку й доречність себе в якісь ситуації. а лаштувала собі сценарій в голові й чекала його справдження з якоюсь тупою самовпевненістю. з одної сторони як з гуски вода, а з іншої - емоційний інтелект настільки низький, що висновки я зробила не одразу.

для крутого флірту має бути обстановка. чому в фільмах часто показують знайомства в барі? бо туди 90% людей приходять тусити, розслаблятися, ця обстановка сприяє знайомствам. чому ніхто не показує в фільмах метро, де незнайомі люди в годину пік фліртують? бо так не може бути.

і з доречності виходить і принцип згоди: якщо ви підійшли знайомитися, а вам відмовили, то йдіть собі, не тисніть: не буде галя, буде другая. і не написуйте людям, якщо вони не пишуть взаємно, тут і ображатися не варто. класно було би, щоб незацікавлені самі писали шо незацікавлені, шоб ми не ставили очікувань, але люди дурачки й не всі вміють словами через рот. тому безініціативність в основному означає "відчепися", а не "пиши ще".

якщо немає взаємного інтересу, то вся ця двіжуха з фліртом - хуйня, не треба пинати мертву лошадь Відкрити / Коментувати

2022-01-09 03:51:07 про виховання (проміжний пост)

мені пощастило: моя мама ніколи не скупилася на похвалу. вона сама багато робила для того, щоб могти пишатися мною: вона розвивала мою мілку моторику з 4х років - у мене виходили красиві курчата з паперу - вона хвалила мій талант вирізати курчат. вона привила мені власним прикладом любов до читання - я читала речі, які любила вона - вона пишалася тим, що я почала читати власні улюблені книги й жанри. вона казала, що я умничка й все в мене вийде - я вчилася без пинків під жопу - вона пишалася на лінійках моїми грамотами. да, я тупила (неорганічна хімія, іди на хуй), я злітала зі стипендії (археологія і страх на іспиті з культур сходу, дякую за незарахи), але попри це, я отримувала в основному високі оцінки й кайфувала від того, що мені вдається.

- яка ти в мене розумна
- я її читати не вчила, вона почала сама читати вивіски на магазинах, мабуть із братом разом наловчилися
- точно не помогти з домашнім? ти ж тільки в першому класі, мені вчителька сказала, що вам треба допомагати? ні? ну добре, сама то сама
- тобі треба на танці костюм? я спитаю тьотю Іру, шоб пошила
- гербарій зібрати? пішли в поле, потім усе по книжках посушимо
- ти співаєш у виставі? добре... молодець, я не знала шо ти співаєш!
- ти чому послала на хуй однокласника? заважав писати переказ? мм, ну так більше не роби? про Довженка переказ? ну понятно...
- навіщо рівняти кучері? так гарно! я все життя мріяла шоб зранку встала й вже укладка, а в тебе від природи таке
- Настя збирається в Шевченка вчитися. так, на бюджет. вона розумна й відмінниця. ні, хабарів не дамо, в мене грошей нема на хабарі, будемо своїми мозгами поступати
- Настя, а шо мені робити? заміж іти чи ні? поможи рішить?
- ти виросла й стала розумнішою за мене.... така доросла
- рішила міняти спеціальність? тобі грошей на курси кинути? ти кажи, я кину на якісь потрібні штуки
- ти в сторі така гарна, це я теж була така гарна в 30?
- точно не шкодуєш шо кинула аспірантуру? ну може воно й правильно, як ти кажеш, що там стипендія маленька й ніколи наукою займатися...

І ТАК ДАЛІ, це я просто прикинула зараз, навіть трошки пустила сльозу, бо компіляція маминих компліментів вийшла велика. і це далеко не все - мене доволі важко збити з толку й переконати, що я в чомусь налажала, якщо я знаю, що не налажала. так просто така самооцінка не виростає.

моя мама поклала мені класний фундамент. і навіть у найгірші дні мене ця впевненість тримала - шо я от цінна, і що мама мене любить навіть попри те, шо я себе не люблю і ледве витримую (були й такі періоди).

виросши, я вже сама вчилася себе любити: і виходило якраз тому, що мама показала мені як.

у вихованні моєї мами було багато доброти й любові, але, якщо ви помітили, вона не давала мені якихось орієнтирів "жіночих" про красу чи дівчаче самовираження. але її бекграунд із похвалами зрештою мені в дорослому житті поміг вибудувати свій образ людини, якою мені подобається бути, і мене практично неможливо збити з впевненості в моїх талантах чи здібностях.

сексуальність теж довелося осягати самій, бо шо моя мама своєю совєцькою молодістю могла мені розказати чи порадити? отож(

і не завжди батьки чи матері роблять якийсь мінімум у підтримці дитячої самооцінки. тому нас треба долюблювати себе як можемо: терапія, досягнення, інстаграмний гламур.

моя терапевтка каже, що якщо я спалахую з якоїсь хуйні, то це привід подумати, де в глибині в мене є біль/сумніви/злоба щодо мого життя чи досвіду, які підсвічує цей мій спалах. і от нині мене кольнуло в самолюбство, бо в мене були періоди ненависті до себе, знущання за неідеальність, невіри в те, що в мене можуть бути бодай якісь стосунки.

і я завжди хотіла бути badass babe, поганою дівчинкою із американського фільму, хотіла стрибать по стосунках і ловеласить, але вміти сильно кохати й бути відкритою до нових досвідів.

і от зараз пишу це не тому що хочу всім шось доказати, а тому що я давно вже пишу в блог про наболіле тоді, коли воно видається потенційно корисним комусь крім мене. Відкрити / Коментувати